Які посилання краще не використовувати для SEO
Іноді здається: що більше посилань, то кращі позиції. Але пошукові системи давно навчилися відрізняти природний інтерес до бренду від штучно «надутих» посилань. Неживі, «холодні» посилання не просто не допомагають — вони зливають бюджет, розмивають довіру і в крайніх випадках призводять до ручних санкцій. Нижче — перелік типів посилань, які ми в Ticket to Online послідовно виключаємо зі стратегії.
Щоб задати правильну оптику, домовимося про критерії. Погане посилання — це те, за яке ви не поручитеся перед реальним читачем: контекст недоречний, трафіку немає, формулювання виглядає як спроба маніпуляції. Хороше ж посилання існує і без пошуковиків: веде на корисний матеріал, допомагає ухвалити рішення, зміцнює репутацію бренду. У нашій практиці ми оцінюємо кожне розміщення за трьома питаннями: чи доречно, чи помітно людині і чи приносить користь. Якщо два «ні» з трьох — посилання не потрібне.
Важливо: мета — не «обнулити» будь-які згадки, а зібрати стійкий, людяний профіль посилань. Це означає менше механіки і більше якості: релевантні майданчики, прозорі позначки (nofollow, sponsored, ugc), природні анкори та зрозуміла редакційна відповідальність. Такий підхід знижує ризики, підвищує довіру і робить зростання видимості передбачуваним.
Розберемо типи посилань, які найчастіше тягнуть проєкт вниз, пояснимо, чому вони небезпечні, і підкажемо, чим їх замінити, щоб отримувати не лише «вагу», а й живі переходи, згадки та ліди.
12 посилальних пасток: які посилання краще не використовувати для SEO
Перш ніж занурюватися у список, коротко про ризики. Погані посилання зазвичай об’єднують три ознаки: немає релевантного контексту, відсутній реальний трафік (по них не переходять люди) і вони не виглядають як органічна рекомендація. Якщо впізнаєте хоча б два з трьох — таке посилання вам не потрібне.
- Куплені посилання без позначки. Будь-які «орендні» чи разові розміщення за гроші без атрибутів rel="sponsored"/nofollow. Це пряме порушення правил і часта причина санкцій.
- Лінк ферми і PBN (private blog networks). Сайти-супутники з порожніми текстами, однаковими шаблонами та перехресним лінкуванням. Ззовні — різноманіття доменів, всередині — один власник і нульова цінність.
- Масові каталоги та «загальнотематичні» довідники. Директорії без модерації й живої аудиторії. Єдина мета — продавати місця під анкори.
- Sitewide-посилання в сайдбарі/футері з комерційними анкорами. Роздувають профіль і виглядають як спроба маніпулювати вагою.
- Посилання з пресрелізів, розтиражованих по сотнях ГС. Один текст → сотні клонів → нульова цінність і ризик фільтрів за переспам анкорами.
- Спам у коментарях і на форумах. Автоматичні прогони, профілі без активності, підписи «з ключем». Навіть якщо посилання лишаються, вони нічого не дають, крім сміття.
- Нерелевантні гостьові пости. Матеріал «для галочки» не за вашою тематикою, але з точним комерційним анкором — класичний червоний прапорець.
- Віджетні та «партнерські» посилання з жорстким анкором. Коли код віджета нав’язує посилання всім, хто його встановив. Якщо й використовувати, то лише з nofollow/sponsored і без ключів в анкорі.
- Редиректи з дропів (прострочених доменів) заради «швидкої ваги». Успадковуєте сміттєвий профіль і ризикуєте загальмувати індексацію.
- Зламані та ін’єкційні посилання. Будь-яке несанкціоноване вставляння — це не про SEO, а про безпеку, і наслідки тут найнеприємніші.
- Бартер «посилання за посилання» і кільця взаємних лінків. Легко виявляються, користі мінімум, ризики — реальні.
- UGC без модерації. Дошки оголошень, Q&A та коментарі, де можна поставити dofollow, — магніт для спаму. Без жорстких правил такі посилання токсичні.
Як зрозуміти, що посилання «живе»
Живе посилання відчувається як природна рекомендація, а не спроба «підштовхнути» алгоритм. Уявіть, що пошуковиків не існує: матеріал, де стоїть посилання, сам по собі цікавий вашій аудиторії, тема й формулювання органічно продовжують думку автора, а перехід за посиланням допомагає читачеві розв’язати задачу — порівняти характеристики, подивитися кейс, завантажити корисний шаблон. Таке посилання помітне, клікабельне й доречне в основному тексті, а не заховане у футері чи шаблонному блоці. Джерело — профільний майданчик або експертний блог із зрозумілими авторами, датою та редакційною відповідальністю; мова й регіон збігаються з ринком, на якому ви працюєте, а тон відповідає очікуванням читача.
У метриках це проявляється реферальним трафіком в аналітиці, часом на сторінці після кліку, збереженнями в закладки й навіть асистованими конверсіями — можливо, не масовими, але передбачуваними. Анкор у «живого» посилання звучить так, як сказав би реальний користувач: назва бренду, URL, природна фраза в контексті; точні комерційні формулювання трапляються рідко й лише в релевантних оглядах. Технічно сторінка донора індексується, не закрита від роботів, не перевантажена рекламою і не змінила тематику вчора з «казино» на «фінтех». Якщо прибрати SEO з рівняння, а цінність усе одно лишається — клік, згадка, довіра, — перед вами правильне посилання. Якщо ж без пошуковиків воно «розсипається», це не актив, а ризик у вашому профілі.
Тепер про нюанси
Атрибути nofollow, sponsored і ugc — не «вирок», а спосіб прозоро позначити природу посилання. Оплачені інтеграції та PR — нормальна практика, якщо вони чесно позначені, вписані в якісний контент і приносять користь читачеві. Одна стаття на поважному ресурсі з зрозумілою поміткою набагато краща, ніж десять «тихих» розміщень на сірими майданчиках.
Корисний орієнтир для відбору донорів — чотири запитання: чи відповідає майданчик вашій темі, чи є органічний трафік і залученість, хто автори і як влаштована модерація, чи видно посилання користувачу (а не закопане в шаблоні). П’ять хвилин на такий чек-ап часто економлять місяці виправлень.
І на завершення — мініалгоритм, якщо «погані» посилання вже потрапили в профіль. Спочатку намагаємось видалити їх: пишемо власникам, закриваємо старі інтеграції, прибираємо sitewide-посилання. Потім проставляємо коректні атрибути там, де це виправдано. І лише після цього, як крайній захід, використовуємо файл Disavow для відверто токсичних доменів. Стратегія «якість замість кількості» стабільно перемагає: менше шуму, більше довіри і передбачуване зростання позицій.
